У громадському секторі постійно якісь тренери, модератори, коучі, фасилітатори, ще й ментори останнім часом з’явилися. Чи є у цьому всьому конкретна користь? Сьогодні пропонуємо вам розібратися, що таке менторство — модне слово чи справді необхідна роль.
Якщо покопатися в історії, то виявиться, що поняття “ментор” є дуже давнім. Буквально воно з’явилося як ім’я одного з героїв Гомера — саме Ментором звали друга Одіссея, який опікувався його домом і сином, поки той воював у Троянській війні. Завдяки літературі ім’я Ментора стало відоме широким читацьким колам. Його почали використовувати як синонім слів “учитель”, “порадник”, “наставник”, “консультант”, власне це значення воно має і зараз. Отже, слово точно не нове!
Використовувати його почали найперше в освіті, бізнесі та політиці. А у XX ст. менторство стало частиною корпоративної культури, і вже в 70–80-х роках в менеджменті й HR з’являються офіційні визначення та методики менторства. У громадський сектор це явище прийшло відносно недавно.
Що ж воно таке?
Менторство — це формат розвитку людини чи організації, коли більш досвідчена людина (ментор) ділиться знаннями, досвідом і порадами з тим, хто хоче вирости в професії чи особисто (менті). Це не лише про “навчити”, а й про “підтримувати, направляти, супроводжувати”. Ментор — це людина, яка може допомогти зорієнтуватися на ринку, дати чесний фідбек, показати різні варіанти шляхів, поділитися власними “граблями” й перемогами, а також контактами та зв’язками.
Тренер навчає вас конкретним знанням та навичкам через різні навчальні програми та методики. Коуч — допомагає людині самій знайти рішення за допомогою питань та активного слухання. А ментор ділиться власним досвідом, порадами, прикладами, кейсами, контактами.
Вам потрібен саме ментор, якщо:
- В особистому чи організаційному розвитку ви ходите колами: ті самі проблеми, ті самі питання, відсутність прогресу.
- У вас є ціль/візія майбутнього (наприклад, змінити професію, розвинути новий напрямок, зробити проєкт міжнародним), але ви не знаєте, як саме це зробити.
- У вас бракує досвіду в новій сфері. Ментор може зекономити вам роки спроб і десятки помилок.
- Вам потрібен погляд збоку та чесний фідбек. Колеги й друзі не завжди скажуть правду, адже бояться образити. Ментор же дає відвертий зворотний зв’язок, який допомагає рости.
Схоже, що менторство таки помічне, бо інакше воно не було б таким популярним. Однак лише за умови, що ви підібрали для себе хорошого ментора, тобто людину, яка:
- має досвід у тих сферах, які вам актуальні (фандрейзинг, адвокація, розвиток команди, робота з владою).
- комфортна для вас у спілкуванні — можна відверто ділитися сумнівами й труднощами.
- не “грає в гуру”, а щиро хоче допомогти, готова слухати й давати зворотний зв’язок.
Однак успіх пари ментора й менті дуже залежить від обох сторін, адже можна поділитися порадами чи контактами, але важливо, чи скористається ними той, хто слухає. Тож розвиток — праця обох!Експертки нашої організації — Вікторія Феофілова, Тетяна Кавальчук, Алла Скрипнік та Інна Наливайко — частенько стають менторками громадських діячів або організацій. Якщо хочете, аби вони поділилися своїми секретами менторства — залишайте лайк і коментар. Тоді ми зберемо для вас цю інформацію і розповімо в наступних дописах.
